Балакуча жінка знає сутність речей

 


paaavlina

Меткитак думаю

Мій народ

Я навіть не уявляла, що він такий - мій народ... Мені завжди казали - заздрісні, хочуть, щоб в сусіда корова здохла, боягузи... Коли росіяни ввели в Крим війська, я думала - здадуться кримчани, а здадуться, то нехай ідуть до Росії.

А сьогодні дивлюся новини - жодна військова частина не здалась. Жодна. Коли хлопці у військовій формі йшли назустріч пострілам без зброї, співаючи гімн України, і це не у Львові - у Львові завжди готові йти назустріч пострілам - а в Криму, у мене просто відняло мову. Я навіть не уявляла...

Зажди боялася війни. Моя бабуся, яка ухитрилася вижити одна з маленькою дитиною на хуторі в поліському лісі, серед чотирьох армій, серед голодних сексуально-стурбованих партизанів, на лінії фронту, розповідала про війну як про найбільше зло у світі. І я боялась. Починаючи з першого березня - боялась. Навіть ні - починаючи з того дня, коли вперше застосували вогнестрільну зброю на майдані. Мені здавалося - світ руйнується, ті звичні для мене демократичні цінності, згідно з якими найвища цінність суспільства - життя людини і тому влада ніколи, за жодних обставин не може вбивати неозброєних громадян - руйнуються... Мені здалося, що настав кінець мого щасливого мирного світу. Досі я думала, що найгірший ворог людини - у ній самій, це світогляд, це власні страхи і вади... А з того моменту я раптом зрозуміла, що найгірший ворог людини - інша людина.

І мабуть він таки настав - кінець того світу. Кінець світу, в якому живуть жінкуваті чоловіки, не здатні нікого захистити, які найдужче в житті бояться грипу і конфліктів - куди ті жінкуваті хлопці поділися, коли штурмом брали військкомати Кінець світу, коли я боялася війни і трохи зневажала нашу армію - цих прищавих хлопчаків, які в неділю виходили пити пиво і чіплятися до дівчат, а коли до мене чіплялися, я завжди гордо закинувши голову - ігнорувала. Ах що ви, я ж така вся неймовірна, куди тим солдатам до мене!

Кінець світу, в якому мені завжди доводилося виправдовуватися перед росіськими друзями за нашого президента - у них розумний, а у нас - ідіот, за наш кіноматограф - у них знімають, а в нас мелють язиком, за наш менталітет...

Бо тоді я навіть не уявляла, що він такий - мій народ. Неозброєний, неагресивний, але абсолютно сміливий і ніколи не здається... Дух перемагає матерію, як сказала одна грузинсько-російська революціонерка на мітингу проти Путіна. 

Провела кілька безсонних ночей, маю напухлі лімфовузли від перевищеного в десять разів гормону стресу в крові, маю місто, наповнене жалобними свічками і квітами, але щойно подумала - воно того варте. Бо як би я інакше довідалася, що він у мене такий - мій народ. Колись після помаранчевої революції політики нас запевняли, що бути українцем - модно. Сьогодні нікого не доведеться запевняти. Бо я справді пишаюсь. Це просто щось неймовірне - серед фейків та інформаційної війни, серед олігархів та злодіїв, серед політики та політиканства, серед самогубчого фолькльору, серед безглуздого антисемітизму і русофобії, серед пам'ятників автору Червоного терору, серед розвалених заводів, поганої екології, відвертої бідності та корупції, якимось дивом народився, проріс і дозрів цей абсолютно неймовірний народ, який без зброї, співаючи гімн, іде назустріч війні...

дивитись тут:

http://www.youtube.com/watch?v=x0iuOgVLgcY



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 38

Рекомендовал эту запись
Рекомендував цей запис

Коли хлопці у військовій формі йшли назустріч пострілам без зброї, співаючи гімн України, і це не у Львові - у Львові завжди готові йти назустріч пострілам - а в Криму, у мене просто відняло мову.

Америка с нами!!!
Да. Самый современный авианосец Джордж Буш, 17 кораблей поддержки и 3 подводных лодки. Американцы слово держат, ибо, подозреваю, они хотят избавить от ядерного оружия весь мир. А вот действия России наоборот, заставляют думать как вооружаться.
А что не так? С нами же... Факт.
Похоже на вброс какой-то.
Вброс у тебя в штанах после первых просвистевших над ухом пуль будет. Ты обстрелянный хоть?
Вони просто молодці.
Я теж це запостив! Вони війшли в історію: Герої - не вмирають!
Рекомендував цей запис
Рекомендував цей запис
Рекомендовал эту запись
Рекомендовал эту запись

слезы гордости

Так,військовослужбовці Збройних Сил України,в т.ч. в ВМС,демонструють мужність і героїзм,не піддаючись на провокації Росії!Тільки один зрадник контр-адмірал Березовський.На жаль,у Держприкордонслужбі зрадників більше двохсот,зокрема і колишній перший заступник начальника Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України полковник Мельниченко та інші посадові особи (10 чол.),більше 100 чол. зрадили у Севастопольському загоні морської охорони ДПС (крім командування) і разом з московською агентурою блокують його.Генеральна прокуратура України має зайнятися керівництвом ДПС Українм і страшною в ній корупцією,бо за генеральське звання треба дати хабар 40 тисяч амер.дол.Але зараз наш народ має цього сміття позбутися!
Думаю, тепер буде інакше. Думаю, тепер ніяка корупція не допоможе - бо коли країна стоїть перед загрозою війни. зрадники і патріоти іншої країни не можуть бути при владі. Думаю, тепер усіх, хто хоче російських танків, будуть карати.
Дай то,Боже...
Це ті військові, яким пане Георгію навіть пального останным часом майже не давали для бойової підготовки... Пишаюся ними.
Рекомендував цей запис
Рекомендовал эту запись
Рекомендовал эту запись

 



Метки

Календарь
Июль
ПнВтСрЧтПтСбВск
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
ОБОЗ.ua